Головна Про проект

ЦІЛІ ПРОЕКТУ "ЕЛЕКТРОННА ДЕМОКРАТІЯ"

Надання права законодавчої ініціативи кожному громадянину

Делегування громадою, кожним з нас своїх представницьких повноважень народним обранцям – лише половина справи. Реальний стан справ підтверджує потребу мати дієві механізми громадського контролю за діяльністю вищих органів влади. Й що важливо – залишає актуальною потребу в ініціативі кожного.

Незліченній кількості небайдужих доводилося пересвідчуватися власноруч: достукатися з власною ініціативою через існуючі «двері» почасти неможливо.

«Електронна демократія» пропонує такі «двері». Й вони зовсім не віртуальні. Електронним є лише перший етап – налагодження всеукраїнської мережі, яка закумулювала б у собі якнайширшу народну ініціативу.

З розвитком і вдосконаленням інформаційних технологій ми вчимося бачити одне одного у реальному часі. Бачити, чути і співтворити. Давайте ж використовувати вповні й доступні нам вже нині електронні можливості для усеголосного, дієвого вияву свого права на державотворчу ініціативу. «Електронна демократія» на разі й пропонує якраз механізм здійснення такого права.

Створення базового майданчика для діалогу між громадськістю і владою

Бути почутим владою – досі це залишається мрією для простих людей, інституцій громадянського суспільства, навіть для багатьох офіційних установ, які не такі близькі до верхівки влади.

Ми пропонуємо змінити формат цього співіснування. Якщо влада не здатна нас почути і відреагувати на наші проблеми, ми покладемо їй на стіл готові рішення – навіть у формі справжніх законопроектів.

Переконані, тоді відмахнутися рукою буде значно важче, відтак чиновники змушені будуть піти на ДІАЛОГ. А це вже буде половиною успіху.

Закликаємо до побудови майданчика для цього діалогу – тут і зараз, на еДемократії.

Концентрація і підготовка політично зрілої аудиторії, з якої можливий відбір кадрів до парламенту та в уряд

Одна з головних вад «демократії по-українськи» – це заскорузлість і неоновлюваність бюрократичного апарату. Чиновників не змінюють, не відправляють на пенсію, багато з них пережили кількох генеральних секретарів та двох президентів. Не відбулося тотальної зміни облич і в 2005 році, не видно нових людей у прохідних частинах виборчих списків партій і блоків на парламентських виборах 2006-го.

З одного боку люди тримаються, як за життя, за свої посади, з іншого – склалась практика «підтягування» до рівня фахівця особистого водія чи охоронця депутата чи «виcокого чиновника».

Це викликано як круговою порукою «чесних» бюрократів, так і відвертим браком кваліфікованих кадрів.

І якщо з першою причиною слід боротися прокуратурі, то другу ми здатні подолати самі.

Коли ми переконаємо себе і спільноту еДемократії у високому рівні наших управлінських навичок – шлях до реальних посад може виявитися коротшим і легшим. Як мінімум – без хабарів, кумівства і зобов’язань щодо «відпрацювати високу довіру начальника».

Освітня функція «електронної демократії»

Заколисані потоками правильних слів, що линуть з вищих трибун держави, ми часто не в змозі розібратися, які з них по суті і по ділу. Користування послугами інформаційного посередника – засобів масової інформації, – далеко не завжди, як бачимо, прояснює цю ситуацію.

Дається взнаки брак спеціалізованих, і водночас відкритих та повсюдно доступних інформаційних помічників. Електронні ресурси таку перспективу мають.

«Електронна демократія», пропонуючи механізм практичного втілення державотворчих ініціатив кожного громадянина України, має на меті якнайперш освітню функцію. Вона демонструє немало підстав стати добрим стартовим майданчиком для формування громадського парламенту на міцній, підготовленій основі.

Саме освітня база «ЕД» покликана формувати своєрідний «антидилетанський імунітет» у її користувачів. А подальше вдосконалення і наповнення цієї бази – наша спільна турбота.