Стаття 2. "Суб’єкти регулювання."

1. Політичні права здійснюються громадянами безпосередньо або через політичні партії, виборчі блоки політичних партій та громадські організації, об’єднання політичних партій та громадських організацій на основі коаліційних або партнерських договорів, парламентську опозицію та інших учасників політичного процесу.

2. Всі суб’єкти регулювання цього закону є рівними. Не може бути преференції чи обмежень щодо будь-якої політичної партії, блоку політичних партій або інших суб’єктів.

Стаття 3. "Органи державної влади та місцевого самоврядування."

1. Органи державної влади та місцевого самоврядування зобов’язані охороняти та забезпечувати здійснення політичних прав громадян України.

2. Перешкоджання здійсненню політичних прав громадян забороняється. Порушення цієї вимоги є перевищенням владних повноважень і карається законом.

3. Обмеження здійснення політичних прав може бути встановлене в судовому порядку судами адміністративної юрисдикції і лише з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

Стаття 4. "Право громадян на політичну честь та гідність."

1. Кожен громадянин має право на повагу до його політичних поглядів та переконань, якщо вони не мають на меті захоплення державної влади насильницьким шляхом, порушення суверенітету або територіальної цілісності України, будь-якої дискримінації і не суперечать Конституції і законам України.

2. Політична гідність та честь є недоторканними. Ніхто не може зазнавати приниження через свої політичні погляди.

3. Громадянин має право звернутися до суду з позовом про захист його політичної честі та гідності. Відшкодування моральної шкоди, завданої громадянину у зв’язку з його політичними переконаннями гарантується законом і в разі неплатоспроможності винного у її завданні відшкодовується державою.

Стаття 5. "Право громадян на недоторканність."

1. Кожен громадянин має право на особисту недоторканність. Ніхто не може бути затриманий чи заарештований у зв’язку з участю чи не участю в політичних заходах, якщо ці заходи проводяться відповідно до закону.

2. Ніхто не може бути затриманий тільки на підставі вираження своїх політичних поглядів, окрім як згідно з законом.

Стаття 6. "Право громадян на свободу вираження політичних поглядів та переконань."

1. Кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх політичних поглядів і переконань.

2. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб — на свій вибір.

3. Оціночні судження щодо політичніх поглядів та переконань інших громадян, а також щодо політичної програми партій та виборчих блоків, якщо вони не несуть в собі образу чи наклеп, не можуть бути підставою для юридичної відповідальності.

4. Засоби масової інформації при висвітленні політичних поглядів і переконань громадян не можуть допускати таких скорочень або змін розповіді громадян які б змінювали суть їх висловлювань та вираженої політичної позиції.

5. Обмеження щодо здійснення громадянами цих прав встановлюється Конституцією та законом.

Стаття 7. "Право громадян на недоторканність."

1. Громадяни України мають право на об’єднання у політичні партії та громадські організації для здійснення і захисту своїх прав і свобод та задоволення політичних, економічних, соціальних, культурних та інших інтересів, за винятком обмежень, встановлених законом в інтересах національної безпеки та громадського порядку, охорони здоров’я населення або захисту прав і свобод інших людей.

2. Належність чи неналежність фізичної особи до політичної партії або громадської організації не є підставою для обмеження її прав, надання їй пільг чи переваг.

3. Ніхто не може бути примушений до вступу в будь-яке об’єднання громадян чи обмежений у правах за належність чи неналежність до політичних партій або громадських організацій. Усі об’єднання громадян рівні перед законом.

4. Утворення і діяльність політичних партій та громадських організацій визначається законом.

Стаття 8. "Право громадян на участь в управлінні державними справами."

1. Громадяни України мають право на участь в правлінні державними справами безпосередньо, шляхом виборів Президента України, Народних Депутатів України, Депутатів Автономної Республіки Крим, обласних, районних, сільських, селищних, міських та районних в містах з районним поділом Рад та сільських, селищних, міських голів, референдуму, а також через представників в органах державної влади та місцевого самоврядування у встановленому законом порядку.

2. Результати народного волевиявлення через форми безпосередньої демократії є загальнообовязковими. Органи державної влади зобовязані у найкоротші можливі строки здійснити всі необхідні дії для набрання чинності результатів народного волевиявлення та їх реалізації.

3. Результати референдуму є нормами прямої дії, не потребують затвердження для свого впровадження і набувають чинності з моменту їх оприлюднення. Результати народного волевиявлення можуть бути скасовані виключно народним волевиявленням з цього питання. Звернення в суд за захистом своїх прав та інтересів безпосередньо на підставі рішення всеукраїнського референдуму гарантується.

4. Підстави, засади та порядок здійснення цього права визначається Конституцією та законами України.

Стаття 9. "Право громадян на мирні зібрання."

1. Громадяни України мають право збиратися мирно, без зброї проводити збори, мітинги, походи, демонстрації та інші політичні заходи, про проведення яких сповіщаються органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування.

2. Зборами є зібрання громадян у приміщеннях громадських будівель, спеціально обладнаних для таких зібрань з метою обговорення та вирішення спільних проблем, а також звернення в колективному порядку до органів державної влади та місцевого самоврядування з метою вирішення таких проблем. Збори можуть проводитися і поза приміщенням, за його відсутності або неможливості вмістити всю кількість учасників зборів.

3. Демонстрацією є масове зібрання людей у громадських місцях, що має на меті вираження їх спільних політичних, соціальних, економічних та інших поглядів і переконань.

4. Мітингом є масове зібрання людей у громадських або інших місцях поза приміщеннями з метою вираження невдоволення політичними, соціальними, економічними та іншими поглядами і переконаннями будь-яких політичних партій або виборчих блоків, органів державної влади та місцевого самоврядування, їх посадових осіб, громадських та політичних діячів.

5. Вуличним походом є збори поза приміщенням, мітинг або демонстрація, які не перериваючись пересуваються від одного місця до іншого в межах населеного пункту.

6. Походом є збори поза приміщенням, мітинг або демонстрація, які не перериваючись пересуваються від одного населеного пункту до іншого.

7. Пікетом є мітинг або демонстрація, а також похід або вуличний похід, за участю невеликої кількості людей (до ста осіб). Проведення пікету не потребує попереднього повідомлення органів виконавчої влади або місцевого самоврядування.

8. Всі вищеперераховані види політичних акцій можуть вільно переходити одна в одну.

9. Політичним страйком є умисний невихід робітників на роботу для участі у політичних заходах. Політичний страйк оголошується на вимогу не менше як однієї третини робітників підприємства. Політичний страйк також може бути окремою формою політичного протесту.

10. За тривалістю політичні заходи можуть бути:
- одноденними, тобто такими, що проводяться в межах одного дня;
- тривалими, тобто такими, що продовжуються більше одного дня у визначені організаторами строки;
- безстроковими, тобто такими, що продовжуються більше одного дня у невизначений строк.
Строки проведення політичних заходів можуть мінятися після початку цих заходів.

11. Для проведення політичних заходів може перекриватися повністю або частково рух транспорту. Також у паркових чи інших придатних зонах (на тротуарах, площах та ін.) можуть встановлюватися намети без нанесення шкоди ділянкам їх розташування. Учасникам таких заходів надається безоплатно право користування туалетами громадських будівель, що розташовані поблизу, а також водою і електроенергією для освітлення в нічний час, приготування гарячих напоїв, заряджання мобільних телефонів, тощо, а в холодну пору року у розташованих поблизу громадських будівлях можуть бути обладнані спеціальні приміщення для обігріву учасників заходів.

12. Про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації робиться заява у органи виконавчої влади чи органи місцевого самоврядування не пізніше як за пять днів до проведення такого зібрання. У заяві зазначаються назва, мета, форма, місце проведення заходу або маршрути руху, час його початку і закінчення, передбачувана кількість учасників, прізвища, імена, по батькові організаторів, місце їх проживання, дата подачі заяви. Також у заяві зазначається про використання наметів, перекриття руху транспорту, а також заявка на користування громадськими будівлями та визначеними ресурсами. З заявою про проведення зборів, мітингу, вуличного походу або демонстрації можуть звертатись громадяни, які мають право голосу.

13. При проведенні заходів на прохання співробітників правоохоронних органів можуть виділяти певну кількість учасників акції для забезпечення безпеки та громадського порядку, уникнення політичних провокацій та сутичок між можливими опонентами.

14. Застосування сили проти учасників та організаторів заходу заборонено окрім випадків, коли таке застосування сили спрямоване на захист життя і здоров'я людей, їх конституційних прав і свобод, конституційного ладу, державного суверенітету, територіальної цілісності та в інтересах національної безпеки або запобігання правопорушенням.

Стаття 10. "Право громадян на звернення та отримання інформації."

1. Усі громадяни мають право направляти індивідуальні чи колективні звернення до громадських та політичних діячів, представників політичних партій або інших субєктів політичного процесу.

2. Усі громадяни мають право на своєчасне отримання обєктивної і повної інформації по переданому зверненню, якщо ця інформація не порушує прав інших громадян та розповсюдження такої інформації не обмежено законом.

3. Порядок направлення звернень та відповіді на них, а також інформація, яка не може бути розповсюджена встановлюється законом.

Стаття 11. "Гарантії політичних прав."

1. Політичні права громадян, встановлені цим законом не є вичерпними.

2. Громадянин здійснює свої політичні права вільно, без тиску і на власний розсуд.

3. Обмеження здійснення політичних прав громадян, встановлених Конституцією України обмежується лише у випадку і на підставах, зазначених в ній.

4. Обмеження здійснення політичних прав громадян, що реалізуються на підставі законів можуть бути обмежені лише на підставі законів.

5. Громадянин має право вимагати від посадових і службових осіб вчинення відповідних дій, спрямованих на забезпечення здійснення нею особистих немайнових прав.

6. Невиконання цього закону, в тому числі перешкоджання здійсненню законних прав громадян тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Стаття 12. "Внесення змін до закону."

1. Внесення змін, які передбачають розширення політичних прав і свобод приймається після його аналізу у Конституційному Суді України і отримання висновку про те, що запропоновані зміни дійсно розширюють права і свободи громадян.

2. Законопроект про внесення змін щодо звуження політичних прав і свобод громадян, передбачених цим законом може бути поданий до Верховної Ради України Президентом України на вимогу більшості від конституційного складу Верховної Ради України і за умови його затвердження не менш як двома третинами від конституційного складу Верховної Ради України, затверджується всеукраїнським референдумом, який призначається Президентом України. Повторне подання законопроекту з того самого питання не може розглядатися Верховною Радою України того ж скликання або подаватися тим же Президентом України.

Стаття 13. "Прикінцеві та перехідні положення."

1. Цей закон набирає чинності через десять днів після його оприлюднення.

2. Кабінету Міністрів України протягом трьох місяців привести у відповідність з цим законом свої нормативні акти та розробити пропозиції щодо внесення змін у законодавчі акти.

Президент України  В. Ющенко