Про внесення змін до ЗУ„Про ПДВ” (щодо застосування ПДВ - рахунків ) : Чернетки законопроектів : Електронна Демократія

Проблемні питання, пов'язані із збором і адмініструванням податку на додану вартість, виникли не вчора, вони накопичувалися роками з моменту вступу у силу Закону України «Про податок на додану вартість», положеннями якого спочатку не були правильно і однозначно врегульовані механізми адміністрування цього податку.
Не дивлячись на внесення до Закону декількох сотень поправок, на сьогоднішній день адміністрування податку прийняло настільки збочені, часто кримінального, корупційного характеру, форми, що наслідки такого адміністрування стали загрозою для національної безпеки України. Кошти державного бюджету безпідставно і практично безкарно, за допомогою різного роду корупційних схем, спливають в кишені нечесних ділків, яким пасує більш ємке визначення, – «бюджетні алігатори», що пожирають бюджет.
Слід віддати належне державним органам, які прикладали значні зусилля, направлені на боротьбу з корупцією у сфері адміністрування ПДВ. Проте, ці зусилля були приречені, оскільки, на відміну від корупції, що в'їлася в систему адміністрування ПДВ, не носили системного характеру.
Свого часу було подано підряд декілька законопроектів і виданий Указ Президента України про введення спеціальних рахунків ПДВ із спеціальним режимом використання.
Проте, ці законодавчі ініціативи не були підтримані не тільки з причин неготовності їх ухвалення законодавцями, але й через закладені у них додаткові положення, що істотно обтяжували ведення підприємницької діяльності. Це:
• неможливість вільної оплати з ПДВ-рахунків інших податкових відрахувань і обов'язкових платежів;
• введення згубної і незаконної за своєю суттю колективної відповідальності абсолютно різних суб'єктів за звітність і сплату ними податку;
• неможливість зворотного перерахування коштів з ПДВ-рахунків на поточні рахунки платників податків,
та багато інших, не стільки змістовних, скільки обтяжливих, положень, одні з яких дійсно вилучали частину оборотних коштів платників податків, а інші робили процес адміністрування нескінченно довгим з величезною корупційною складовою.
Таким чином, можна констатувати, що з боку держави вже були зроблені неодноразові спроби вирішення проблем з адмініструванням ПДВ за допомогою системного рішення, яким є система спеціальних рахунків ПДВ (або ПДВ-рахунків), проте, через застосування при цьому надмірних обмежень, що робили систему адміністрування непрацездатною, такі спроби були приречені на невдачу, безпідставно зробивши абревіатурі «ПДВ-рахунку» негативний імідж.

Цілі, завдання законопроекту і основні способи їх досягнення

Норми пропонованого законопроекту, що повною мірою використовують переваги і позитиви системного рішення по розділенню фінансових потоків за допомогою впровадження системи ПДВ-рахунків, позбавлені недоліків попередніх законодавчих ініціатив. В даному випадку, застосування системи ПДВ-рахунків не призводить до вилучення оборотних коштів платників податків, а навпаки – вивільняє їх для вільного використання за рахунок застосування змішаного методу визначення податкових зобов'язань і податкового кредиту, а саме:
– для грошових розрахунків – касовий метод, при якому немає необхідності відволікати додаткові оборотні кошти на сплату податку до надходження оплати за відпущений товар або послугу;
– при безгрошевих розрахунках – податкові зобов'язання визначаються за правилом «першої події».
При цьому слід зазначити, що податковий кредит у будь-якому випадку з'являється у платника податків тільки після фактичної оплати їм сум податку відповідно до порядку, встановленого законом, що виключає саму можливість необгрунтованого пред'явлення сум бюджетного відшкодування.
У сукупності із застосуванням правила «першої події» для визначення податкових зобов'язань при безгрошових розрахунках (вексельних і ін.), а також визначеного законом порядку перерахування коштів по ПДВ-рахунках, законопроект системним способом позбавляє економічного сенсу існування так званих «фірм-одноденок», що використовуються сьогодні для відмивання та переводу у готівку коштів ПДВ не без допомоги корумпованих чиновників.
З метою максимального виключення впливу людського чинника на процеси адміністрування податку на додану вартість, зокрема для
• істотного скорочення кількості перевірок
• істотного спрощення обліку і звітності
законопроектом передбачено скасування такого документоємкого інституту, як податкові накладні, функції яких в переважній більшості випадків виконуватимуть завірені банком виписки про рух засобів на ПДВ-рахунках платників податків.
Таку ж мету переслідує механізм дійсно автоматичного бюджетного відшкодування на ПДВ-рахунки платників податку в частині сум, підтверджених випискою банку про рух засобів по ПДВ-рахунках, без проведення перевірок на предмет обгрунтованості сум відшкодування.
При цьому бюджетне відшкодування проводиться в чітко встановлені законом терміни з притяганням до відповідальності порушників встановленого законом порядку і без покладання відповідальності на платників податку за можливі порушення законодавства з боку третіх осіб.
До явних переваг пропонованого законопроекту можна також з упевненістю віднести вперше чітко виписаний порядок взаєморозрахунків платника податку з бюджетом, платника податку з таким же платником податку і з неплатником ПДВ, який до того ж не має права відкриття і використання ПДВ-рахунків. При цьому слід зазначити, що порядок відкриття і закриття ПДВ-рахунків, кількість яких рівна кількості поточних рахунків платника податків, визначаються Нацбанком спільно з ДПА України з урахуванням того, що перед закриттям ПДВ-рахунку в обов'язковому порядку повинна бути проведена перевірка податковими органами на предмет наявності або відсутності заборгованості платника податку бюджету по ПДВ. Якщо ж така заборгованість є, враховуючи, що суми ПДВ входять в структуру бюджету і за визначенням не можуть належати платникові податку (зокрема не можуть входити в його ліквідаційну масу при проведенні ліквідаційних процедур), порядком закриття ПДВ-рахунків повинен передбачатися проведення обов’язкових розрахунків в першочерговому порядку по погашенню заборгованості платників податків по ПДВ перед бюджетом, а залишок коштів після погашення заборгованості у разі ліквідації платника податку може бути перерахований на його поточний рахунок з подальшим проведенням ліквідаційної процедури відповідно до встановленого законом порядку.
До одного з основних чинників позитивного впливу норм законопроекту в цілому на економіку країни відноситься їх системний вплив на легалізацію переважної більшості фінансових операцій, ПДВ, що проводяться платниками, що приведе до істотного збільшення надходжень від цього податку до бюджету і створить економічні умови для істотного зниження ставки податку до 15%, що і передбачене нормою законопроекту (з 01.01.2008 р).

Практичний досвід застосування ПДВ-рахунків

Не дивлячись на те, що спосіб проведення взаєморозрахунків з відкриттям і використання спеціальних рахунків ПДВ (ПДВ-рахунків) був створений зовсім недавно (у 2000г.), він вже має позитивний досвід його практичного застосування як у нас в державі, так і за кордоном.
Як показовий приклад слід привести застосування ПДВ-рахунків (у обмеженому вигляді) з 2002 р. в галузі електроенергетики України, де система ПДВ-рахунків показала себе з надзвичайно позитивного боку: вирішені проблеми з взаєморозрахунками по ПДВ, відрахування до бюджету по податку виросли більш ніж на 30%, спростилася система обліку і адміністрування, яка стала прозорішою і зрозумілішою.
Також з позитивного боку система ПДВ-рахунків показала себе і в Болгарії, де вона успішно застосовується за наполяганням бізнес-структур з 2003 р., практично повністю вирішуючи питання адміністрування податку, прибираючи при цьому корупційну складову.

Негативні складові і способи їх компенсації

Як і більшість законодавчих актів, разом з наявністю переважної більшості явного позитиву, положення законопроекту припускають і наявність деякого негативу, який в основному виражається:
• у необхідності додаткового ведення платниками податку ПДВ-рахунків разом з їх поточними рахунками;
• складанням і поданням другого платіжного доручення для сплати сум податку з ПДВ-рахунку разом із звичайним платіжним дорученням для поточного рахунку;
• у додаткових витратах на проведення банком платежів по ПДВ-рахунках;
• у додаткових витратах банківських установ на ведення обліку і дотримання порядку функціонування системи ПДВ-рахунків.

При цьому слід зазначити, що витрати платників податків, пов'язані з веденням обліку по ПДВ-рахунках і додатковими витратами на друге платіжне доручення, повністю компенсується ліквідацією витрат, що відносилися до обліку податкових накладних (зокрема, поштові та інші витрати), а додаткові витрати банківських установ компенсуються їх додатковими доходами при роботі системи ПДВ-рахунків.

Висновок

Уважно вивчивши положення пропонованого законопроекту, зваживши позитиви і негативи від його впровадження, можна прийти до висновку про своєчасність, необхідність і корисність його ухвалення як законодавчого акту для розвитку економіки, створення рівних конкурентних можливостей, зниження податкового тиску, забезпечення прозорості і простоти в адмініструванні ПДВ, істотного зниження рівня корупції в цій сфері.

Закон УкраЇни
Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо застосування ПДВ - рахунків )

14. Пункт 7.2 статті 7 викласти в такій редакції:

"7.2. Особливості відкриття і порядок функціонування ПДВ-рахунків

7.2.1. Внесення до бюджету податку на додану вартість та бюджетне відшкодування податку на додану вартість здійснюється виключно через ПДВ-рахунки.

ПДВ-рахунок відкривається у банківських установах протягом 3-х робочих днів з дня надходження заяви від платника податку про відкриття ПДВ-рахунку для здійснення на ньому операцій поряд з належним такому платнику певним поточним рахунком, відкритим в тому же відділенні банківської установи. Кожен ПДВ-рахунок підлягає обов’язковій реєстрації в органі державної податкової служби та державного казначейства України за місцем реєстрації платника податку у встановленому порядку. Кількість ПДВ-рахунків будь-якого платника податку обмежується кількістю його поточних рахунків, відкритих в банківських установах.

7.2.2. На ПДВ-рахунках платника податку можуть провадитися такі операції:

а) зарахування коштів з будь-яких інших банківських рахунків в розмірі сум ПДВ, отриманих від поставки товарів (послуг) за готівкові кошти;

б) зарахування коштів з будь-яких інших рахунків цього ж платника податку на поповнення коштів на ПДВ-рахунку;

в) зарахування коштів з іншого ПДВ-рахунку цього ж платнику податку;

г) зарахування коштів з ПДВ-рахунку іншого платника податку за договорами поставки товарів (послуг);

д) повернення на ПДВ-рахунок коштів, фактично сплачених платником податку за договорами поставки товарів (послуг) на користь іншого платника податків, у разі проведення розрахунків при розірванні таких договорів в порядку, передбаченому цим Законом;

е) зарахування коштів при отриманні бюджетного відшкодування податку;

є) зарахування коштів з будь-яких рахунків осіб, що не є платниками податку та провадять розрахунки за договорами поставки товарів (послуг);

ж) перерахування коштів до Державного бюджету України на сплату податкових зобов’язань за податком на додану вартість;

з) перерахування коштів на сплату податкових зобов’язань за податком на прибуток, податком на доходи фізичних осіб, іншими податками, зборами, обов’язковими платежами (в тому числі до Пенсійного фонду, інших цільових державних позабюджетних фондів);

и) перерахування сум податку на додану вартість на ПДВ-рахунок іншого платника податку при розрахунках за придбані товари (послуги);

і) повернення коштів на ПДВ-рахунок іншого платника податку, які фактично отримані від нього за договорами поставки товарів (послуг), у разі проведення розрахунків при розірванні таких договорів;

ї) повернення сум податку на додану вартість на будь-який банківський рахунок іншої особи - не платника податку, з якого вони фактично отримані від цієї особи за договорами поставки товарів (послуг), у разі проведення розрахунків при розірванні таких договорів;

й) повернення коштів на поточний рахунок цього ж платника податку у межах сум, фактично особисто перерахованих ним з власного поточного рахунку на власний ПДВ-рахунок в одному й тому ж відділенні установи банку без обмеження строків такого повернення;

к) перерахування коштів на інший ПДВ-рахунок цього ж платника податку

л) перерахування коштів на поточний рахунок цього ж платника податку, який є особою, що визначена пунктом 8-1.1. в обсягах та з метою, визначеною у пункті 8-1.3. цього Закону.

7.2.3. Списання коштів з ПДВ-рахунку з метою отримання їх готівкою забороняється.

7.2.4. Перерахування коштів з ПДВ-рахунку здійснюється на підставі платіжних доручень.

Платіжні доручення для здійснення операцій на ПДВ-рахунках подаються платниками податку до установи банку одночасно з платіжним дорученням про перерахування вартості товарів (послуг) або подаються окремо у разі здійснення платником податку операцій, передбачених п. «ж», «з», «й», «к», «л» підпункт 7.2.2 статті 7 Закону.

Забороняється приймати до виконання платіжні доручення платників податку на перерахування вартості товарів (послуг) без одночасно поданих платіжних доручень на сплату податку на додану вартість з ПДВ-рахунку.

7.2.5. Операції, що зазначені в підпункті 7.2.2. пункту 7.2. цієї статті провадяться за платіжними дорученнями власника ПДВ-рахунку чи уповноваженої ним особи. Операції, зазначені в підпункті «ж» підпункті 7.2.2. пункту 7.2. статті 7 Закону, можуть також провадитись в порядку виконання судових рішень на підставі відповідних виконавчих документів.

7.2.6. У разі, якщо платник податку реалізує товари (послуги) за готівку, в тому числі через електронні контрольно-касові апарати, суми податку підлягають оприбуткуванню в його касу та наступному зарахуванню на його поточний рахунок. Не пізніше 5-ти робочих днів з дня отримання платником готівкою сум податку від реалізації товарів (послуг), такі суми податку підлягають зарахуванню на його ПДВ-рахунок.

7.2.7. Порядок відкриття і закриття ПДВ-рахунків, а також порядок проведення операцій на них визначається Національним банком України разом з Державною податковою адміністрацією України у відповідності до цього Закону.

7.2.8. Контроль за додержанням порядку здійснення операцій на ПДВ-рахунках покладається на установи банків, де вони відкриті.

За проведення установами банків на ПДВ-рахунках платників податку операцій, що не передбачені підпунктом 7.2.2. статті 7 цього Закону, до таких установ банків за рішенням органів Державної податкової служби застосовуються фінансові санкції в розмірі 100% від загальної суми таких незаконно проведених операцій".

21. Пункт 7.7 статті 7 викласти в такій редакції:

"7.7. Порядок визначення суми податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до Державного бюджету України або відшкодуванню з Державного бюджету України (бюджетному відшкодуванню), та строки проведення розрахунків.

7.7.1. Сума податку, що підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

Платники податку зобов'язані вести окремий облік операцій з поставки та придбання товарів (послуг), які підлягають оподаткуванню цим податком, а також які не є об'єктами оподаткування згідно із статтею 3 та звільнених від оподаткування згідно із статтею 5 цього Закону.

Зведені результати такого обліку відображаються у податкових деклараціях, форма і порядок заповнення яких визначаються відповідно до закону.

7.7.2. При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 пунктом 7.7. статті 7 Закону, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 Закону, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

7.7.3. Якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 пункту 7.7. статті 7 цього Закону, має від'ємне значення, то бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) з його ПДВ-рахунку у попередньому податковому періоді на ПДВ-рахунки постачальників таких товарів (послуг)

Залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

7.7.4. Платник податку може прийняти самостійне рішення про зарахування належної йому повної суми бюджетного відшкодування у зменшення податкових зобов'язань з цього податку до наступних податкових періодів. Зазначене рішення відображається платником податку у податковій декларації, яку він подає за наслідками звітного періоду, в якому виникає право на подання заяви про отримання бюджетного відшкодування згідно з нормами цієї статті. При прийнятті такого рішення зазначена сума не враховується при розрахунку сум бюджетного відшкодування наступних податкових періодів.

7.7.5. Платник податку, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на свій ПДВ-рахунок, подає податковому органу за місцем своєї реєстрації разом з податковою декларацією та заявою про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації:

а) розрахунок суми бюджетного відшкодування;

б) копії погашених податкових векселів (податкових розписок), у разі їх наявності;

в)копії оригіналів п'ятих основних аркушів (примірників) вантажних митних декларацій, у разі наявності експортних операцій.

7.7.6. Платник податку, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування на свій ПДВ-рахунок, подає органу державного казначейства за місцем своєї реєстрації:

а) копію податкової декларації з відміткою податкового органу про її прийняття або доказами її надсилання поштою;

б) розрахунок суми бюджетного відшкодування.

Форма заяви про відшкодування та форма розрахунку суми бюджетного відшкодування визначаються за процедурою, встановленою центральним податковим органом.

7.7.7. Платник податку, який прийняв рішення про повернення суми бюджетного відшкодування, подає до всіх установ банків, в яких відкриті належні йому ПДВ-рахунки, вимогу про направлення до податкового органу та органу державного казначейства за місцем реєстрації платника податку витягів про рух коштів на ПДВ-рахунку, завірених печаткою банку.

Такі витяги повинні бути направлені установою банку не пізніше 3-х робочих днів з дня одержання від платника податку відповідної вимоги. У разі затримки направлення таких витягів установа банку добровільно або на підставі рішення суду сплачує платнику податку за весь період прострочення відсотки в розмірі 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла станом на перший день прострочення, нараховані на суму, обраховану за правилами п.3) підпункту 7.7.8 статті 7 цього Закону. Установа банку може бути звільнена від сплати таких відсотків виключно у разі, якщо прострочення виконання нею обов’язку по направленню витягів виникло з обставин непереборної сили, що підтверджено у встановленому порядку.

7.7.8. Витяг про рух коштів на ПДВ-рахунку повинен обов’язково містити:

1) перелік всіх операцій, фактично проведених по ПДВ-рахунку з зазначенням дати проведення операції, суми перерахування, номеру платіжного доручення, призначення платежу, найменування та код ЄДРПОУ одержувача платежу

2) підсумкові дані за операціями, передбаченими підпунктами «а», «г», «д», «є», «ж», «и», «і», «л» підпунктом 7.2.2 статті 7 цього Закону;

3)розрахункову суму, як результат складання підсумкових даних за операціями, переліченими в підпунктами «а», «г», «д», «є» підпункту 7.2.2 статті 7 цього Закону, зменшений на підсумкові дані за операціями, переліченими в підпунктах «ж», «и», «і», «л» підпункту 7.2.2 статті 7 цього Закону.

7.7.9. Протягом 5-ти календарних днів, наступних за днем одержання документів, передбачених підпунктами 7.7.6, 7.7.7. статті 7 цього Закону, орган державного казначейства зобов’язаний здійснити бюджетне відшкодування податку на додану вартість платнику податку на його ПДВ-рахунок у сумі, що заявлена в податковій декларації, але не більше суми, зазначеної в підпункті 3 підпунктуі 7.7.8 статті 7 цього Закону, якщо така сума має від’ємне значення. Зупинення, відстрочення чи невиконання цього обов’язку органом державного казначейства не допускається за будь-яких підстав.

7.7.10. Протягом 30-ти календарних днів, наступних за граничним днем подання податкової декларації податковий орган провадить документальну невиїзну (камеральну) перевірку даних, заявлених у податковій декларації, в частині, що не підтверджена даними витягів про рух коштів на ПДВ-рахунках платника податку.

За наявності передбачених діючим законодавством підстав податковий орган протягом 30-ти календарних днів, наступних за граничним днем подання податкової декларації має право провести позапланову виїзну документальну перевірку даних заявлених у податковій декларації в частині, що не підтверджена даними витягів про рух коштів на ПДВ-рахунках платника податку.

Продовження строків, встановлених частинами 1 та 2 цього підпункту забороняється.

Проведення камеральних або позапланових виїзних документальних перевірок даних, заявлених у податковій декларації в частині, що підтверджена даними витягів про рух коштів на ПДВ-рахунках платника податку забороняється.

7.7.11. У разі виявлення порушень діючого законодавства в ході проведення камеральних або позапланових виїзних перевірок податковий орган не пізніше 5-ти календарних днів до дня закінчення 30-ти денного строку, встановленого у підпункті 7.7.10 статті 7 цього Закону, зобов’язаний:

а) у разі виявлення заниження заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування щодо суми, визначеної податковим органом унаслідок таких перевірок, - надіслати платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого заниження та підстави для її вирахування. У цьому випадку вважається, що платник податку добровільно відмовляється від отримання такої суми заниження бюджетного відшкодування та враховує її при зменшення податкових зобов'язань з цього податку у наступних податкових періодах;

б) у разі перевищення заявленої платником податку суми бюджетного відшкодування над сумою, визначеною податковим органом внаслідок проведення таких перевірок, - податковий орган надсилає платнику податку податкове повідомлення, в якому зазначаються сума такого перевищення та підстави для її вирахування. Копія такого податкового повідомлення направляється органу державного казначейства і є підставою для зупинення процедури відшкодування в частині, вказаної в такому повідомленні. Подальше оскарження такого податкового повідомлення здійснюється відповідно до чинного законодавства України.

7.7.12. Орган державного казначейства України зобов’язаний здійснити бюджетне відшкодування сум податку на додану вартість платнику податку в розмірі, заявленому в податковій декларації в частині, що не підтверджена даними витягів про рух коштів на ПДВ-рахунках платника податку:

а) якщо протягом строків, передбачених підпунктами 7.7.10, 7.7.11 статті 7 цього Закону від податкового органу не надходить податкове повідомлення, передбачене підпункт «б» підпункту 7.7.11 статті 7 Закону; або

б) не пізніше 5-ти робочих днів з дня набуття чинності рішенням про скасування (визнання не чинним або недійсним) податкового повідомлення, передбаченого підпунктом «б» підпункту 7.7.6 статті 7 Закону. В цьому випадку затримка здійснення бюджетного відшкодування до одержання будь-яких додаткових документів, в тому числі від податкового органу, забороняється.

7.7.13. У разі коли платник податку експортує товари (супутні послуги) за межі митної території України, отримані від іншого платника податку на умовах комісії, консигнації, доручення або інших видів договорів, які не передбачають переходу права власності на такі товари (супутні послуги) від такого іншого платника податку до експортера, право на отримання бюджетного відшкодування має такий інший платник податку. При цьому комісійна винагорода, отримана платником податку - експортером від такого іншого платника податку, включається до бази оподаткування цим податком за ставкою, визначеною абзацом першим пункту 6.1. статті 6 цього Закону, і не включається до митної вартості товарів (супутніх послуг), які експортуються.

7.7.14. Джерелом сплати бюджетного відшкодування (у тому числі бюджетного боргу) є загальні доходи Державного бюджету України. Забороняється обумовлювати або обмежувати виплату бюджетного відшкодування наявністю або відсутністю доходів, отриманих від цього податку в окремих регіонах України, або виконанням обов’язків по нарахуванню і сплаті податку на додану вартість постачальниками платника податку або будь-якими іншими особами.

7.7.15. Сума бюджетного відшкодування, не відшкодована платнику податку у строки, встановлені підпунктами 7.7.9., 7.7.11 статті 7 цього Закону, є бюджетною заборгованістю. На суму бюджетної заборгованості нараховуються відсотки в розмірі 120% облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент виникнення бюджетної заборгованості. Сума відсотків стягується з загальних доходів Державного бюджету України за рішенням суду. Платник податку може звернутися до суду з позовом до органу державного казначейства і податкового органу за місцем своєї реєстрації про стягнення відсотків, нарахованих на бюджетну заборгованість, в будь-який момент після її виникнення.

7.7.16.Загальний контроль за обґрунтованістю та своєчасністю бюджетного відшкодування сум податку на додану вартість здійснює Рахункова палата України".

Про внесення змін до ЗУ„Про ПДВ” (щодо застосування ПДВ - рахунків )

Закон УкраЇни
Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо застосування ПДВ - рахунків )

II. Прикінцеві положення

Додатки

Про внесення змін до ЗУ„Про ПДВ” (щодо застосування ПДВ - рахунків )

Закон УкраЇни Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо застосування ПДВ - рахунків )

II. Прикінцеві положення

Додатки

Закон УкраЇни
Про внесення змін до Закону України „Про податок на додану вартість” (щодо застосування ПДВ - рахунків )